Чи задекларували Ви податок з отриманого додаткового блага при анулюванні кредиту / кредитного договору?

З 2009-2010 років банки почали активно анулювати безнадійні заборгованості по кредитам. Слід зауважити, що вихід із ситуації вигідний не тільки споживачам фінансових послуг, а й самим банкам.

Чому? – запитаєте Ви.   Пояснюю:

Після закриття, анулювання кредиту/кредитного договору життя налагоджується, заборгованість відсутня, арешти зняті, Ви - вільні.

Але! раптово приходить інший кредитор – податкова інспекція, яка по наслідках поданої або неподаної особою річної декларації робить донарахування зобов’язань перед бюджетом. Справа в тому, що фізичні особи повинні сплачувати податок з отриманого додаткового блага, а в даному випадку таким благом є анульований борг.

 

Вимога податкової в рамках закону, оскільки базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб, згідно статті 164.2.17 ПКУ, є: «дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Але! Це тільки на перший погляд. Давайте розглянемо, що є взагалі «додатковим благом» . 

У відповідності до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Пунктом 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, встановлено, що у графі 3 форми №1ДФ «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. 

Отже, фактично виплаченим доходом (додатковим благом, що виникло внаслідок прощення (анулювання) боргу) є отримані особою грошові кошти за договором кредиту (його частини), іншими словами – тіло кредиту. 

Тобто, додатковим благом є прощена сума отриманого кредиту і податок на таке додаткове благо потрібно сплачувати у відповідному розмірі. 

Проте, податкова практика йде таким шляхом, що виносяться податкові повідомлення-рішення з вимогою сплатити податок у тому числі й  з прощених неустойки і процентів за користування кредитом як додаткового блага. В цьому випадку такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. 

Прощені боржнику неустойка та проценти не є його доходом, як наслідок – додатковим благом, оскільки такі суми безпосередньо боржником не отримуються. Стягнення процентів за користування кредитом та неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання регулюється між сторонами зобов’язання в межах договірних правовідносин на підставі цивільного законодавства, банк може як стягувати такі суми, так і не стягувати. 

Також, слід звернути увагу, що при вирішенні питання чи є податкове повідомлення-рішення протиправним банки мають право списувати борг, що не є тотожним анулюванню боргу. Списання суми заборгованості банками здійснюється за рахунок коштів страхового резерву банку. Дія статті 164.2.17 ПКУ не розповсюджується на зазначений вид правовідносин, а тому боржник не має обов’язку по сплаті податку з списаного кредиту як з отриманого додаткового блага. 

Для повного розуміння ситуації Вам необхідно звернутися оперативно і письмово до банківської установи із інформаційним запитом в рамках закритого між Вами кредитного договору щодо сум анулювання та їх детальну роздруківку по видам (тіло кредиту, проценти, пеня, інші штрафні санкції, тощо), з яких складався  анульований борг. 

Після цього внести свої письмові зауваження до висновку Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб: з викладенням обставин, сум і доказів – в органи ДПІ. 

Орган ДПІ може відреагувати податковим повідомленням-рішенням, на що морально Ви повинні бути готові.  Здійснення захисту Вашого права можливе. 

При незгоді, звернутися до контролюючого органу вищого рівня, чи до суду. 

Щасти Вам. 

Яндекс.Метрика