Аліменти: порядок стягнення аліментів на дітей

Порядок стягнення аліментів на дітей

Українським законодавством передбачено два способи стягнення аліментів на неповнолітніх дітей: на підставі угоди (шлюбний договір або договір по утриманню дітей) про сплату аліментів; на підставі судового рішення.

Угода про сплату аліментів на дітей

Батьки мають право самостійно визначати порядок і форму надання утримання неповнолітнім дітям, у тому числі шляхом укладання угоди (шлюбний договір або договір по утриманню дітей) про сплату аліментів. Оформлення подібної угоди найчастіше виключає можливість виникнення конфліктів між батьками дитини з питань стягнення аліментів, дозволяє скоротити витрати сторін, пов’язані з судовим розглядом, економить час і нерви.

Угода про сплату аліментів являє собою добровільне, взаємовигідне рішення, засноване на цивілізованому підході батьків до питання утримання дітей.

Угода про сплату аліментів на дітей може бути укладена як під час шлюбу, так і після його розірвання. Вона складається  у письмовій формі і повинна бути в обов’язковому порядку нотаріально завірена. Відсутність нотаріального посвідчення тягне недійсність угоди.

 

Істотними умовами угоди є: розмір, спосіб і порядок сплати аліментів на дітей.

Розмір аліментів на дітей, які сплачуються за угодою, визначається сторонами самостійно, проте він не може бути менше таких значень: на одну дитину – чверті, на двох дітей і більше – однієї другої або іншого доходу платника аліментів. Згідно практики рішень судових інстанцій в Україні.

Аліменти на дитину можуть сплачуватися частинами відносно заробітку чи іншого доходу платника; у твердій грошовій сумі, виплачуваної періодично (наприклад, щомісячно, щоквартально, два рази на рік); у твердій грошовій сумі, виплачуваної одноразово; шляхом надання майна (наприклад, житлового приміщення , автомашини, земельної ділянки або цінних паперів), а також іншими способами, щодо яких досягнуто згоди.

 Порядок сплати аліментів може бути визначений: шляхом особистої сплати аліментів; шляхом сплати аліментів через третіх осіб (бабусю, дідуся або інших родичів); поштовим або телеграфним переказом аліментів по домашньому або іншій вказаній одержувачем аліментів адресою; шляхом перерахування аліментів на рахунок одержувача в комерційному банку або кредитній установі , тощо

Угода про сплату аліментів може бути змінено або розірвано в будь-який час за взаємною згодою сторін. Зміна або розірвання угоди про сплату аліментів на дитину має бути вироблено в тій же формі, що і сама угода про сплату аліментів, тобто у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним засвідченням. Одностороння відмова від виконання угоди про сплату аліментів на дітей або одностороння зміна його умов не допускаються.

У разі істотної зміни матеріального або сімейного стану сторін та у разі недосягнення угоди про зміну або про розірвання угоди про сплату аліментів зацікавлена сторона вправі звернутися до суду з позовом про зміну або про розірвання цієї угоди.

 Стягнення аліментів через суд

Стягнення аліментів через суд можливо лише за відсутності угоди про сплату аліментів. Справа в суді порушується на підставі позовної заяви про стягнення аліментів на дитину.

Позовна заява в обов’язковому порядку має містити:

  • найменування суду, до якого подається заява про стягнення аліментів;
  • прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання позивача, від імені якого подається заява про стягнення аліментів;
  • прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання відповідача, з якого стягуються аліменти;
  • обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення аліментів (тут можуть бути зазначені: ім’я дитини, дата його народження, з ким вона проживає, з якого терміну відповідач не виплачує кошти на його утримання і так далі);
  • перелік доданих до заяви документів (свідоцтво про народження неповнолітньої дитини, на якого стягуються аліменти, довідка з місця проживання про перебування дитини на утриманні позивача – виписка з будинкової книги, копія заяви для відповідача).

Позовна заява про стягнення аліментів на дитину необхідно готувати в трьох примірниках. Два примірники здаються або надсилаються поштою до канцелярії суду, один – залишається на руках у позивача.

Справи про стягнення аліментів на дітей розглядаються районним судом.

Позовна заява про стягнення аліментів на дітей може бути пред’явлено як за місцем проживання позивача – одержувача аліментів, так і за місцем проживання відповідача – платника аліментів.

Строки звернення до суду з заявою про стягнення аліментів

Особа, яка має право на отримання аліментів, має право звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів незалежно від терміну, який минув з моменту виникнення права на аліменти.

Аліменти на дітей присуджуються з моменту звернення до суду, тобто з дати, коли одержувач аліментів подав заяву про стягнення аліментів. У виняткових випадках аліменти на дитину можуть бути стягнуті за минулий період, але тільки в межах трирічного терміну, що передував зверненню позивача до суду (наприклад, з 1 червня 2005 року, якщо позивач звернувся до Суду 1 червня 2008 року). Подібне стягнення можливе, якщо до моменту звернення до суду аліменти не виплачувалися і особа, яка потребує аліменти, вживала заходів щодо їх отримання, але вони не були отримані внаслідок ухилення платника аліментів від їх сплати. До таких заходів можна віднести, наприклад, надсилання матері дитини батькові повідомлень про необхідність його участі в утриманні дитини. Зазначені повідомлення повинні направлятися телеграмою або рекомендованим листом з описом вкладення, в іншому випадку довести в суді прийняття заходів, спрямованих на отримання аліментів, фактично неможливо.

Слід враховувати, що три роки – максимальний термін для стягнення аліментів за період.

Розмір аліментів на дітей, що стягуються на підставі судового акта

Аліменти на дітей стягуються в розмірі: на одну дитину – чверті, на двох дітей і більш-однієї другої – половини заробітку чи іншого доходу батьків. Аліменти на дітей у певному розмірі підлягають стягненню щомісяця.

 У випадках, якщо, зобов’язаний сплачувати аліменти на дитину, має нерегулярний, мінливий заробіток, або він отримує заробіток або інший дохід повністю або частково в натурі або в іноземній валюті, або якщо у цього батька відсутній заробіток або інший дохід, а також в інших випадках, якщо стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку батька неможливо, важко або суттєво порушує інтереси однієї зі сторін, суд вправі визначити розмір аліментів, що стягуються щомісяця, у твердій грошовій сумі або одночасно в частках і в твердій грошовій сумі.

 Розмір твердої грошової суми визначається судом виходячи з максимально можливого збереження дитині колишнього рівня її забезпечення з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін та інших заслуговують уваги обставин. До таких обставин можна віднести ситуацію, коли батько дитини, не бажаючи платити аліменти, приховує свої доходи, при цьому він володіє значним майном. У подібному випадку суд може визначити розмір аліментів на дитину у твердій грошовій сумі, виходячи з вартості належного відповідачу майна.

Стягнення аліментів до вирішення спору судом

У справі про стягнення аліментів на дітей суд має право винести постанову про стягнення аліментів до винесення остаточного рішення.

Надлишок суми,  виплачений відповідачем у період тимчасового стягнення аліментів, поверненню не підлягає. Якщо розмір аліментів з остаточного вирішення був встановлений в більш високому розмірі, ніж той, в якому вироблялося тимчасове стягнення аліментів, що утворилася різниця підлягає виплаті особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.

Виконання рішення суду про стягнення аліментів на дитину

Розгляд справи про стягнення аліментів закінчується винесенням рішення. Рішення суду про стягнення аліментів на дитину підлягає негайному виконанню хоча і може бути оскаржене платником аліментів у вищестоящий суд протягом 10 днів.

Примусове виконання судових виконавців (державна виконавча служба), в тому числі про стягнення аліментів на дітей здійснюється службою судових виконавців (державною виконавчою службою, ДВС).

Процедура примусового виконання може бути ініційована одержувачем аліментів шляхом пред’явлення в державну виконавчу службу виконавчого документа. До таких документів належать: виконавчий лист (видається за заявою одержувача аліментів у суді, який розглянув справу про стягнення аліментів на дитину і виніс рішення); судовий наказ про стягнення аліментів; угоду про сплату аліментів.

Виконавчий документ пред’являється одержувачем аліментів у державну виконавчу службу за місцем перебування платника аліментів або його роботи.

При стягненні аліментів на дітей виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання до досягнення дитиною 18-річного віку. Після повноліття дитини до виконання приймаються виконавчі документи про стягнення аліментів тільки при наявності заборгованості. У цьому випадку строк пред’явлення до виконання виконавчих документів на стягнення аліментів визначається терміном в один рік.

Державна виконавча служба при отриманні виконавчого документа порушує провадження про стягнення аліментів, про що надсилає платнику і одержувачу аліментів відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Після порушення провадження по стягненню аліментів державний виконавець негайно вживає заходів щодо встановлення місця проживання, роботи, джерел доходу боржника. У цих цілях, як правило, в день порушення виконавчого провадження надсилаються запити до податкового органу, відділення Пенсійного фонду України, страхові компанії за місцем реєстрації боржника, здійснюється вихід за місцем проживання боржника, тощо.

За наявності заборгованості по аліментах встановлюється майнове становище платника аліментів, для чого державний виконавець направляє запити до відділення Ощад Банку України та інші кредитні установи, органи ДАІ, БТІ, реєстраційну службу за рухоме і нерухоме майно і т.д. При виявленні належного боржнику майна на нього накладається арешт у межах суми заборгованості та витрат на проведення виконавчих дій.

 Заборгованість за аліментами

Заборгованість за аліментами утворюється у випадках, коли між особою, зобов’язаною сплачувати аліменти, та особою, яка має право на отримання аліментів, укладено угоду про сплату аліментів або є рішення суду про стягнення аліментів, але сплата аліментів фактично не проводиться.

Стягнення заборгованості по аліментах здійснюється в межах трьох років, що передував пред’явленню нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів або виданого на виконання рішення суду виконавчого листа до стягнення.

 У тих випадках, коли утримання аліментів не проводилося з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти, стягнення аліментів здійснюється за весь період незалежно від трирічного терміну. Винні дії, що спричинили утворення заборгованості по аліментах, можуть виражатися в невиконанні законних вимог судового пристава-виконавця, поданні недостовірних відомостей про свої права на майно, неповідомлення про звільнення з роботи, про нове місце роботи, навчання, місце отримання інших доходів або місця проживання.

 Розмір заборгованості по аліментах визначається судовим приставом-виконавцем виходячи з розміру аліментів, встановленого угодою про сплату аліментів або судовим рішенням.

 Розмір заборгованості по аліментах, що сплачуються на неповнолітніх дітей в частках до заробітку боржника, визначається виходячи із заробітку та іншого доходу боржника за період, протягом якого стягнення аліментів не проводилося. Якщо особа, яка зобов’язана сплачувати аліменти, у цей період не працювало або їм не були представлені документи про доходи за цей період, то заборгованість по аліментах визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати по Україні на момент стягнення заборгованості.

 Якщо визначення заборгованості істотно порушує інтереси однієї зі сторін аліментних зобов’язань, сторона, інтереси якої порушені, має право звернутися до суду, який може визначити заборгованість у твердій грошовій сумі виходячи з матеріального і сімейного стану сторін та інших заслуговують уваги обставин.

 При незгоді з визначенням заборгованості по аліментах судовим виконавцем будь-яка зі сторін може оскаржити дії судового виконавця в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

 Якщо при збільшенні мінімального розміру оплати праці реальний дохід платника аліментів залишився колишнім, то він в праві звернутися до суду з вимогою про зменшення розміру аліментів.

 Відповідальність за ухилення, несвоєчасну сплату аліментів

 Законодавством передбачено два види відповідальності внаслідок неналежного виконання аліментних зобов’язань: цивільно-правова – за несвоєчасну сплату аліментів та кримінальна – за злісне ухилення від сплати аліментів.

 Цивільно-правова відповідальність настає при утворенні заборгованості з аліментів з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти на підставі рішення суду (ст. 196 Сімейного кодексу України). При наявності вини в освіті заборгованості платник аліментів сплачує одержувачу аліментів неустойку в розмірі одного відсотка від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочення. Така відповідальність не може бути покладена на платника, якщо заборгованість за аліментами утворилася з вини інших осіб, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментних сум банками тощо. Платник аліментів може бути притягнутий до відповідальності на підставі рішення суду за заявою одержувача аліментів.

 Одержувач аліментів вправі також стягнути з винного у несвоєчасній сплаті аліментів особи, зобов’язаної сплачувати аліменти, всі заподіяні простроченням виконання аліментних зобов’язань збитки в частині, не покритій неустойкою.

 Стаття 164 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за злісне ухилення батьків від сплати коштів на утримання неповнолітніх дітей за рішенням суду, Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, перебувають на їх утриманні, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами строком до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

 Під ухиленням батьків або повнолітніх дітей від сплати за рішенням суду коштів на утримання дітей або непрацездатних батьків розуміється не тільки пряму відмову від сплати присуджених судом аліментів, але й приховування особою свого дійсного заробітку, зміна місця роботи або проживання з метою уникнути утримань за виконавчим листом.

 Про злісному ухиленні від сплати аліментів за рішенням суду можуть свідчити, зокрема, повторність вчинення аналогічного злочину, ухилення від сплати, незважаючи на відповідні попередження, розшук особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти, зважаючи приховування ним свого місця знаходження і т.д.

 Вчинення злочину, передбаченого ст. 164 Кримінального кодексу України карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами строком до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

 Питання про порушення кримінальної справи стосовно платника аліментів вирішується виконавчою службою.

 Звільнення від сплати аліментів та зменшення розміру аліментів

 Якщо при відсутності угоди про сплату аліментів після встановлення в судовому порядку розміру аліментів змінилося матеріальне або сімейне становище однієї із сторін, суд вправі за вимогою кожної зі сторін змінити встановлений розмір аліментів або звільнити особу, яка зобов’язана сплачувати аліменти, від їх сплати. При зміні розміру аліментів або при звільненні від їх сплати суд вправі врахувати також інший інтерес сторін.

 Під зміною матеріального становища сторін розуміється як поліпшення, так і погіршення майнового стану одержувача або платника аліментів.

 Так, підставою до звільнення платника аліментів від їх сплати може бути поліпшення матеріального становища одержувача аліментів, в результаті якого він перестав відноситися  до осіб, які потребують матеріальної підтримки. Підставою до зменшення розміру аліментів можна віднести погіршення матеріального становища платника аліментів, при якому він не може забезпечити собі нормальний рівень існування.

 Під зміною сімейного стану розуміється поява в сім’ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов’язані надавати утримання і які фактично перебувають на їх утриманні. Наприклад, батько, який виплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, при народженні дитини у другому шлюбі вправі вимагати зменшення розміру аліментів, оскільки він зобов’язаний утримувати в рівній мірі і другу дитину.

 При зміні розміру аліментів або при звільненні від їх сплати суд вправі врахувати також інший, що заслуговує уваги, інтерес сторін (непрацездатність членів сім’ї, яким за законом сторона зобов’язана доставляти утоимання, настання інвалідності або наявність захворювання, що перешкоджає продовженню колишньої роботи, вступ дитини на роботу або заняття їм підприємницькою діяльністю та інші).

 Суд може звільнити платника аліментів від обов’язку по утриманню повнолітніх дієздатних осіб, якщо буде встановлено, що одержувач аліментів вчинив стосовно аліментнозобов’язаної особи умисний злочин або є докази його негідної поведінки в сім’ї (колишній сім’ї).

 Під злочином, вчинення якого може бути підставою до звільнення платника аліментів від їх сплати, розуміється будь умисний злочин проти життя, здоров’я, волі, честі та гідності, статевої недоторканності, інших прав платника аліментів, а також проти його власності, що має бути підтверджено набрав законної сили вироком суду.

 Як негідну поведінку, може розглядатися зловживання одержувачем аліментів спиртними напоями або наркотичними засобами, жорстоке ставлення до членів сім’ї, інше аморальну поведінку в сім’ї (колишній сім’ї). Позовна заява про звільнення від сплати аліментів або зменшення розміру аліментів пред’являється до суду за місцем проживання одержувача аліментів позивача. Позовна заява обкладається державним митом, виходячи з ціни позову, яка визначається сумою зменшення або звільнення за один рік.

 Припинення виплати аліментів

 Підстави припинення аліментних зобов’язань різні при стягненні аліментів за угодою про сплату аліментів або за рішенням суду. Аліментні зобов’язання, встановлені угодою про сплату аліментів, припиняються смертю однієї зі сторін, закінченням терміну дії цієї угоди або з підстав, передбачених цією угодою.

 Виплата аліментів, що стягуються в судовому порядку, припиняється:

по досягненні дитиною повноліття або в разі придбання неповнолітніми дітьми повної дієздатності до досягнення ними повноліття;

при усиновлення (удочеріння) дитини, на утримання якого стягувалися аліменти;

при визнанні судом відновлення працездатності або припинення потребу в допомозі одержувача аліментів;

при вступі непрацездатного потребує допомоги колишнього чоловіка – одержувача аліментів у новий шлюб;

смертю особи, що одержує аліменти, чи особи, зобов’язаної сплачувати аліменти.

 Увага:

 Шановні читачі. Ми намагаємося підтримувати наші статті в актуальному стані та оперативно вносити зміни до них, проте, ми не гарантуємо, що процедури, описані у цій статті є актуальними на момент, коли Ви її читаєте. Стаття носить рекомендаційний характер і відображає законодавство на момент публікації статті та бачення і думку автору. Інформація і посилання на законодавство не гартує його актуальність, оскільки законодавство змінюється. Перш ніж самостійно здійснювати процедури, описані у цій статті, слід уважно ознайомитись з актуальним законодавством. Крім законодавства, існують також практичні аспекти його застосування, та технічні особливості різних процедур.

 Будемо вдячні, якщо Ви звернетеся до наших фахівців.

Яндекс.Метрика